Ондржей Балвін: "Прометей" — це молодий клуб, але він намагається швидко рости в Європі"

Передсезонне інтевр'ю з Ондреєм Балвіном

Баскетбольний клуб "Прометей" завершує серію передсезонних інтерв'ю з гравцями клубу. Останнім з ким ми ще не спілкувалися залишився новачок «Прометея», гравець збірної Чехії - Ондржей Балвін


- Ондржею, раді вітати тебе в нашій команді. Ми спілкуємося лише за день до офіційного старту «Прометею» в новому сезоні. З якими почуттями ти вступаєш до цього сезону?


- Відчуття хороші. У нас цікава команда. Можливо, імена гравців нашої команди ще не настільки знайомі в Європі, але я гадаю, що в нашому складі багато якості. Мені дуже цікаво дізнатися, чого ми досягнемо як команда. 


- Ти провів з командою вже декілька тижнів. Опиши свій досвід в «Прометеї» на цей момент. 


- Все прекрасно. Так, ситуація трошки ускладнена. Через війну, через те, що ми маємо бути в Ризі. Так, все дуже добре, але це не те ж саме, якщо ми були б в Україні. В деяких аспектах це все ж таки трошки різне. Все трошки складніше, але це частина шляху, частина ситуації, в якій ми всі перебуваємо. Клуб робить все, щоб забезпечити нас усім можливим, зробити все, щоб ми відчували себе як удома. Ми маємо лише звикнути до нових умов та робити все від себе залежне. 


- Чи зміг ти надолужити ту частину підготовки до сезону, яку пропустив через участь в Євробаскеті?


- Так, звісно. Ронен Гінзбург є головним тренером збірної Чехії, тому більшість з тренувальних вправ, які ми робимо тут, я знаю. Деякі, звісно ж, відрізняються, але різниця не настільки значна. Я знаю, чого чекати, в якому стилі гратиме команда, тому мені було значно легше адаптуватися. 


- Дві останні тренувальні гри, на «Pinar Cup» у Туреччині, «Прометей» провів проти турецьких грандів – «Фенербахче» та «Каршияки». Обидві гри «Прометей» виграв. Що ти побачив від команди у цих іграх та наскільки важливими, на твою думку, є ці перемоги у великій картині майбутнього сезону? 


- Так, це добре, що ми перемогли, але все ж таки це підготовчі матчі. Я знаю це зі свого іспанського досвіду: товариські матчі — це добре, але вони не завжди показують той рівень, якого може досягти команда. Добре перемагати такі клуби як «Фенербахче» та «Каршияка», але це підготовчі ігри. Багато команд пробують щось нове, багато новачків, зовсім інші ротації, на відміну від "реальних" матчів. Радію цим перемогам, але не настільки, як це було би, наприклад, в сезоні. Утім, я був приємно здивований тим, як виглядала наша команда. Ми провели лише декілька днів разом, є речі, які нам треба покращити, чесно кажучи, їх багато, але у нас уже є прекрасна хімія, ми будемо агресивно бігти в напад та допомагати один одному в захисті. Перед нами багато роботи, але вже зараз ми маємо солідний фундамент, на якому буде збудовано сильну команду. 


- Ти згадав про командну хімію. Чи подобається тобі атмосфера в клубі на даний момент?


- Так, звичайно. В деяких попередніх командах гравці одразу ж ділилися на дві групи — місцеві та іноземці. На щастя, зараз в «Прометеї» усі спілкуються англійською, це дуже спрощує комунікацію. Немає цього поділу на групи. Так, у нас у роздягальні лунає українська, інші мови, але є необхідна хімія, що дозволяє нам підтримувати гарні стосунки. 


- Давай повернемося в часі, до літа. Що стояло за твоїм рішенням стати гравцем «Прометею» на цей сезон?


- Ще декілька років тому ми з Нено почали жартома обговорювати це, мовляв, колись він стане моїм тренером не тільки в збірній, а й в клубі. Цього літа, під час останнього "вікна" кваліфікації до Кубку Світу, якщо я не помиляюся, в червні він спитав про мою ситуацію на клубному рівні. Ще минулого року він намагався затягнути мене до «Прометею», але я дуже рано, одразу після кінця сезону, підписав контракт в Японії. Зараз же я сказав йому, що не буду поспішати та подивлюся, чи виникнуть якісь цікаві пропозиції. На що він відповів: якщо тобі буде це цікаво, то звертайся — з мого боку є інтерес. "Власне, чому ні?", — подумав я, та ми спробували знайти певні рішення. Клуб почав спілкуватися з моїм агентом та ми доволі швидко дійшли згоди. Але я перейшов сюди не тільки через Нено. Так, «Прометей» — це молодий клуб, але він намагається швидко рости в Європі, намагається проявити себе, і такий клуб є цікавим для мене, тому що він грає в Єврокапі. Знову ж таки, як я вже казав: можливо, в ростері немає великої кількості знаних імен, але команда у нас дуже високоякісна. 

Ондржей Балвін
- Чи не використовував Нено якісь особливі слова, щоб переконати тебе? Якісь секретні ключі, що знаєте лише ви двоє? 


- Ні, нічого такого. Лише чисті відносини, які сформувалися у нас за всі ці роки. Мені дуже цікаво попрацювати з ним не лише як з тренером збірної, а і як з клубним тренером, в сезоні, тому що під його керівництвом я завжди показував свій найкращий баскетбол. Зараз я дуже хочу побачити, як все це буде працювати під час сезону. 


- Ми знаємо тебе як великого гравця, який може завершувати атаки з-під кошику, має солідний середній кидок, є активним на щитах, зараз у тебе багато досвіду. Що ще ти міг би додати до цієї маленької скаутської довідки про тебе?


- Я гадаю, це досвід. Я вже давно в грі, на професійному рівні це буде мій вже 13-й сезон. У мене багато досвіду. Як я вже казав, я доволі добре розуміюся на системі, яку Нено будує в своїх командах. Він майже десять років встановлював її в національній збірній Чехії. Розуміння тієї гри, що хоче тренер — це саме те, що я можу додати «Прометею» з першого дня. 

Ондржей Балвін
- Давай поговоримо про твою національну збірну та Євробаскеті, після якого ти доєднався до команди. Для Чехії цей турнір був особливим — країна вперше приймала груповий раунд в Празі. У той же час, гадаю, від турніру в тебе залишилися змішані почуття через ранній виліт команди з плей-оф. Що відчуваєш від досвіду на Євро за 2-3 тижні після того, як все завершилося? 


- Звісно, це був чудовий досвід, бо ми мали змогу грати перед рідними трибунами. Кожна нова гра била рекорд з відвідуваності баскетбольного матчу в Чехії. Це було чудово. З іншого боку, усі хлопці в команді були трошки розчаровані — ми знали, що можемо краще. У нас сильна команда, ми вже довели свою силу протягом останніх 7-8 років, поки виростали в тих гравців, якими ми є зараз. На жаль, до турніру ми підійшли не у кращій формі. У нас було багато травм, деякі хлопці перехворіли ковідом прямо перед початком ігор... Нам було важко спіймати ритм та віднайти потрібну форму, хоча ми знали, що граємо вдома, що для нашого покоління гравців — це ледь не головний івент в житті. Звісно, ми трошки покращили враження від турніру матчем проти Греції, але в середині команди ми знали, що не зробили того, на що здатні насправді.  


- Під час Євро ти грав та навіть персонально опікав двох з найкращих гравців світу на цей момент — Ніколу Йокіча та Янніса Адетокунбо. Які враження та головні висновки у тебе залишилися від цього досвіду?


- Знаєте, для мене, як гравця, не так то й важливо оце розуміння — о, я граю проти Янніса або Йокіча. Бо якщо я почну про це думати, це зламає мою голову. Я грав проти незліченної кількості сильних гравців, я грав проти США декілька разів. Не треба думати, що "ось це я зараз вийду на поле проти дворазового MVP NBA". Ти просто виходиш та граєш. Гра в НБА та гра в Європі — це два різних баскетболи, тому не треба думати про подібне. Грати проти Йокіча? Ну що ж, будемо грати. Грати про Янніса? Ну що ж, зіграємо і проти нього. Так, це важко. Але я не буду думати про це, як про щось дуже особливе — просто вийду та буду грати. 

Ондржей Балвін
— Ти також згадав про свій досвід в Японії. Нашій аудиторії було б цікаво почути про цю частину твого шляху, тому що не так багато людей в Україні взагалі розуміють, що таке японський баскетбол. Так, ми щось чули, ми знаємо Руї Хачимуру... та й все. Але щодо японського чемпіонату? Розкажи нам про рівень цієї ліги, свій досвід там та, можливо, щось цікаве на власний розсуд. 


- Ліга розділена на дві конференції, можливо, зараз навіть і третя з’явилася. Вони постійно грають між собою. В сезоні 60 матчів — так, це багато, але зараз там 22 команди. Матчів багато. Я також мало що знав про японський баскетбол до свого приїзду туди, але, кажучи чесно, не дуже-то й погана ліга за якістю. Усі ми звикли, що кращі ліги світу після НБА — лише в Європі, але у японців, скажімо так, великий потенціал для розвитку в плані баскетболу. Зараз баскетбол там стає дуже популярним, Японія має дуже велике населення, тому може залучати багато людей до гри. Так, їм треба залучати багато іноземних спеціалістів на цьому етапі, в першу чергу, щоб розвивати місцевих гравців. Утім, для цього потрібен час. Я гадаю, за декілька років ліга буде на куди більш високому рівні та матиме значну повагу від європейських гравців. 


Ще не так давно Японію взагалі називали "лігою для пенсіонерів", лігою, де зазвичай завершують кар’єри, але зараз там багато сильних гравців у піковому віці — я грав проти багатьох в Іспанії, в Євролізі. Вже немає такого, що іноземці — самі лише 35+ та старше, дуже багато молодих виконавців. Бо вони знають, що можуть поїхати туди, отримати гарні гроші, гарне життя в Японії в цілому. 


Що мені також подобається в Японії — вони мають велику повагу до вікових гравців. В Європі в 33-34 роки ти починаєш потрошку зупинятися, команди — якщо ти не грав в цьому клубі дуже багато років — починають шукати тобі заміну серед молодших та перспективніших. В Японії ж, наприклад, минулого року в моїй команді був гравець, якому було 42. І він мав чинний контракт ще на два роки. Іншому гравцеві виповнилося 40 по ходу сезону. В Японії на вік дивляться лише як на ще одну цифру, а не на показник того, що ти можеш робити для команди. І вони дуже поважають це. 

Ондржей Балвін
- Ох, це дуже цікаво, дякую. Ми поговорили про тебе, як про баскетболіста. А от як би ти описав себе як людину за межами майданчику? 


- Я дуже спокійна людина. Коли Нено дає нам трошки відпочинку, я намагаюся проводити багато часу зі своєю собакою Чарлі. Ми гуляємо по Ризі, намагаємося дізнатися більше про місто. Дуже полюбляю відеоігри, мій комп’ютер майже завжди зі мною. Коли треба відволіктися від чогось, я зазвичай граю в якісь ігри зі своїми друзями онлайн. Я доволі легка людина, дуже люблю пізнавати різні місця, кудись ходити. Але, насправді, дуже багато часу йде на мого пса. Намагаюся розважати його усіма силами. 


- Тож твоя собака буде твоїм головним фаном наступного сезону? 


- Так, звісно. Він завжди мене підтримує. 


- Можливо хтось ще? Сім’я, друзі?


- Дуже добре, що Рига знаходиться в 90 хвилинах прямого льоту від Праги. Друзі вже питали мене про графік матчів, багато з них хочуть прилетіти в гості. Вони чули багато гарних речей про Ригу. 


- Які очікування у тебе від сезону, що стартує, як командно, так і персонально? Можливо, є якісь певні цілі? 


- В Лізі Латвії та Естонії ми маємо виходити до Фіналу Чотирьох та спробувати перемогти. Наше завдання в цілому — перемагати якомога більше. Я не можу казати на сто відсотків, але з того, що я бачив від команд з цього турніру, ми маємо бути в Фіналі Чотирьох. В Єврокапі все буде трошки важче. Зараз ми не знаємо реальної сили команд. Частенько трапляються травми, це змінює увесь хід сезону. Я вірю, що ми зможемо потрапити до плей-оф. Не знаю, з якого місця, але ми точно можемо це зробити. Далі ж — подивимося, тому що плей-оф Єврокубку має сильну специфіку. Ми побачили це минулого року: команда з кращими показниками може програти в одному матчі будь-кому та вилетіти. 


Щодо мене: після року в Японії я трошки зник з радарів. Хотілося б повернутися на ці ж радари вже в Європі. Утім, головне для мене, щоб все вдавалося у команди. Тому що, загалом, це потім буде відбиватися і на мені особисто. 

Ондржей Балвін
- Фанати «Прометею» дуже чекають старту сезону. Чекають ігор, чекають вас усіх та тебе особисто на майданчику. Будь ласка, декілька завершальних слів фанатам «Прометею», які будуть підтримувати тебе протягом цього сезону. 


- По-перше, дякую. Я знаю: зараз вам дуже непросто. Але я радий, що ви можете нас підтримувати, знаходити час на команду. Навіть якщо ви не зможете бути з нами в залі, сподіваюся, ви будете підтримувати нас онлайн, в телефоні чи в будь-який інший спосіб. Ми будемо намагатися зробити все, щоб гідно представити вас та Україну на європейському рівні. 


- Дуже дякую за твій час, Ондржею. Удачі під час сезону, удачі в першому його матчі. Будемо уважно спостерігати та вболівати.