«Прометей Слобожанське» є найгарячішою командою в 7DAYS EuroCup. Український клуб виграв 10 матчів поспіль, незважаючи на те, що грає за 1500 кілометрів від свого дому через війну в Україні, пише Аріс Баркас у матеріалі для eurohoops.net.
У 1992 році тренер-новачок на ім’я Желько Обрадовіч привів белградський «Партизан» до титулу чемпіону Євроліги в сезоні, який став історичним з кількох причин. Це був вражаючий старт для тренерської ікони, і долю фіналу було вирішено завдяки кидку Саші Джорджевіча з середини майданчику, але є щось, що виділяється ще більше.
Через війну в колишній Югославії «Партизан» проводив усі свої домашні ігри не вдома в сербській столиці, а в іспанському місті Фуенлабрада.
Перемотайте вперед до сьогоднішнього дня. Тридцять років потому в Європі знову триває війна, і "Прометей" бере штурмом 7DAYS EuroCup. Після вторгнення росії в Україну клуб вирішив продовжити свою баскетбольну діяльність і проводити всі свої домашні ігри в іншій країні - у Латвії.
І наразі результати вражаючі. «Прометей» не має поразок з початку грудня. На даний момент він лідирує в групі А з показником 13-4, що на одну перемогу більше, ніж у «Ховентут Бадалона», якого вважали фаворитом перед сезоном. У останній домашній грі регулярного сезону, у Ризі, проти «Умани Рейер» з Венеції, «Прометей» може закріпити своє перше місце у турнірній таблиці.
На відміну від «Партизану» версії 1992 року, це команда, повна ветеранів. Головний тренер ізраїльтянин Ронен Гінзбург не є новачком. Він тренував збірну Чехії на Євробаскетах 2015 і 2017 років, а також на літніх Олімпійських іграх 2020 року, отримуючи максимум від покоління на чолі з зірками БК «Барселона» Томашем Саторанскі та Яном Весели.
«Звичайно, ми не очікували такої серії з 10 перемог», — зізнався Гінзбург. - «У нас нова команда, не всі гравці єврокубкового рівня, але у нас склалася чудова хімія. Нашою метою було просто потрапити в плей-оф».
Тим не менш, ростер "Прометея" включає випробуваних у боях у Європі гравців, як-от чемпіон Італії 2019 року Ді Джей Кеннеді, який, на жаль, отримав травму; баскетболіст який стрибає найвище за усіх Ді Джей Стефенс; колишній захисник "Промітеас" (Патрас) Джиан Клавелл; центровий Ондрей Балвін, який проводить свій шостий єврокубковий сезон; і найкращі українські гравці, такі як Олександр Липовий, який також грав у Греції за «Промітеас»; та Іссуф Санон, який спробував удачу ще в сезоні 2019-2020 у «Цедевіта Олімпія» (Любляна). Додайте до цього Калеба Агаду. Під час підготовки до сезону «Прометей» зумів обіграти «Фенербахче» на підготовчому турнірі в Туреччині, а Агада був найрезультативнішим із 18 очками та 4 перехопленнями. Слід зазначити, що на той час у «Фенербахче» не вистачало багатьох гравців. Однак тепер Агада став найкращим бомбардиром найгарячішої команди Єврокубка.
Зовсім непогано для нової команди, як пояснив тренер Гінзбург:
«Ми створювали команду з нуля, і ми знали, що не можемо грати вдома, тому ми переїхали до Риги, яка знаходиться за 1500 кілометрів від Дніпра. У нас є семеро українських гравців, які привезли з собою дружин і дітей, усім команда зняла квартири. Погодьтеся: ми живемо в хорошому місті, усім є де жити, і умови навколо чудові. У нас є тренувальна база високого рівня, чудова арена».
Отже, як підготувати команду, коли триває війна, яка зачіпає всіх учасників клубу?
Тренер Гінзбург повністю розумів ситуацію з першої хвилини і мав просте правило, яке досі працювало:
«Все складно. На першому тренуванні перед сезоном я зібрав гравців і ввів нове правило: якщо хтось відчуває, що не зібраний до тренування, це нормально не виходити на нього чи на гру. Однак ніхто з хлопців цього не просив, хоча на них безперечно є тиск. Звичайно, їхні другі половини та діти тут, з ними, але у багатьох в Україні залишилися батьки, родичі, друзі, і коли ми чуємо про чергову російську атаку на Україну, всі занурюються у стан тривоги».
Між тим, були практичні питання, пов'язані з війною, з якими "Прометей" мав справу.
«Був ще один елемент, який вплинув на нас: обов’язок призову в українську армію і заборона залишати країну», – пояснив Гінзбург. - «Оскільки більшість гравців грає в збірній, їх звільнили, але співробітники – мій помічник, фізіотерапевт – повинні були щомісяця їздити на кордон, в’їжджати в Україну і оновлювати підтвердження. Оскільки рейсів немає, вони кожен раз їхали 48 годин в один бік. Два місяці тому цю процедуру припинили. Зазвичай близько 1000 людей приходять на наші ігри в Ризі: або ж місцеві жителі, або біженці. Ми граємо на 10-тисячній арені, тому не можемо розраховувати на повноцінну баскетбольну атмосферу. Двічі арена була зайнята у дні наших матчів і ми змушені були грати у Каунасі, де арена ще більше».
А іноді війна просто приходить до вас, а потім б’є по вас і мотивує. Це сталося після першої пари домашніх ігор сезону в Єврокубку, коли Гінзбург і його підопічні назавжди зрозуміли, що їм теж потрібно боротися по-своєму.
«Найбільш хвилюючий момент для мене стався минулого року: наш президент Володимир Дубинський організував два автобуси для фанів із Дніпра, які приїхали аж до Латвії на наш матч Єврокубку. Він організував для них проживання та вони мали пару днів на перепочинок. Я подивився навкруги, подивився на обличчя цих людей, і по них читалося, що вони проходять через тяжке випробування. У роздягальні, перед матчем, я сказав: "Якщо ці люди віддали все і пройшли весь цей шлях, щоб подивитися на вас, під час війни, хто ви такі, щоб вийти і не битися на майданчику? Звичайно, ми виграли той матч”.
