Найкращим центровим Фіналу чотирьох Кубка України, який відбувся у Києві в минулі вихідні, було визнано бігмена "Прометея" Дмитра Клебана. Дмитро став одним з найефективніших гравцiв своєї команди у Фіналі чотирьох: в двох матчах у столиці вiн набирав у середньому 14.0 очка та збирав 6.5 підбирання (РЕ 18.0), ставши ключовою фігурою в передній лінії фіналістів Кубку. 

Після повернення Прометея до Слобожанського, де команда розпочала підготовку до чергового баблу Вищої ліги, Дмитро Клебан дав інтерв'ю пресслужбі ФБУ, в якому зупинився на подіях вирішальних матчів Кубка України, виступі Прометея у Вищій лізі та позначив свої найближчі кар'єрні плани.

– Дмитре, зараз після Фіналу Кубка України минуло вже кілька днів i можна провести вже детальний аналіз подій. Керівництво клубу дуже позитивно оцінило виступ команди у Києві. А яка твоя та твоїх партнерiв оцiнка матчiв "Прометея"?

- Ми давно не грали проти сильних команд за великої кількості вболівальників. Було приємно, але водночас і тяжко, насамперед психологічно. Але ми йшли поступово до вирішальних матчів Кубка, хотіли у них взяти участь, багато працювали для цього. Звичайно, дуже шкода, що поступилися у фіналі, коли до завоювання головного трофея залишався лише один крок.

- Перед Фіналом чотирьох ти увійшов до символічної збірної 11-го ігрового тижня Вищої ліги. До кубкових матчів підійшов у оптимальній формі?

- Так, вважаю, що саме перед Фіналом чотирьох набрав свою найкращу в сезонi форму.

- Столичні протистояння відкривалися півфінальним поєдинком із "Київ-Баскетом". За рахунок чого вдалося посилити гру після її першої половини, коли поступалися 10 очок?

- Справді, початок матчу провели невдало. До цього матчу давно протистояли командам Суперліги, тож непросто було увійти до гри. Однак ми відчували, що сильніше за суперника, що можемо його здолати. Треба було повернутися на паркет, повністю віддати всі сили заради позитивного результату. Додали у швидкості, агресії на щитах – це також зіграло на нашу користь. Швидкий баскетбол та жорсткий захист – основні ігрові козирі нашої команди. За рахунок цих компонентів ми часто обігруємо своїх суперників.

- Здавалося, що в дебюті гри з "Дніпром" команда дуже сильно нервувала. Як було насправді?

- Нервовість була, сперечатися з цим фактом не стану. Були трохи невпевнені у собі, припустилися багатьох втрат. Але давайте не забуватимемо, що Дніпро йде без поразок у Суперлізі – високий клас суперника не викликає сумнівів. Довелося також, як і в поєдинку з "Київ-Баскетом", додавати по ходу матчу.

- Тобі особисто важко було протистояти досвідченим бігменам "Дніпра"?

- Звичайно, суперник у своєму складі має титулованих вітчизняних гравців. Мені хотілося саме у суперництві з ними показати гарну гру. Намагався весь час давати їм гідну відповідь.

- Прометей - беззаперечний лідер чемпіонату Вищої Ліги. Дуже багато матчів команда виграє із розгромним рахунком. У фінальному поєдинку з "Дніпром" могла позначитися відсутність конкурентних матчів?

- Я вважаю, що коли постійно граєш із командами нижче за себе класом, потім починаються проблеми з сильними суперниками. На такі команди не просто перебудуватися та виконувати на паркеті те, що потрібно. Тож якраз у Фіналі чотирьох цей фактор давався взнаки.

- Дмитре, давай ближче познайомимо тебе з українськими вболівальниками. Як ти прийшов у баскетбол? Якi люди найбiльше вплинули на тебе, як на баскетболiста?

- Починав займатися баскетболом у звичайній школі N1 мiста Львiв. Мене дуже хотів бачити у баскетбольній секції дитячий тренер Степан Степанович Матула. Ази баскетболу опановував саме під його керівництвом. Після закінчення школи мене запросив у "Львівську Політехніку" Ярослав Зубрицький. Перші професійні кроки зробив коли виступав за команду Політехніки у Вищій лізі. Після ж сплеску ковіда перебрався до Южного, до системи місцевого "Хіміка".

- Співпраця з Олександром Пащенком у Южному і тепер у Слобожанському – окремий етап твоєї кар'єри?

- Так, звичайно! Вважаю, що у баскетбольному життi Олександр Сергійович простяг мені руку! Він дуже вимогливий наставник, багато чого хоче від гравців, але не просто хоче – знає як розвинути потенціал молодого гравця та допомагає реалізувати цей потенціал.

- Яка твоя найбiльша баскетбольна мрiя? Чи пов'язана вона із збірною України, тим більше зараз у головній команді країни утворився дефіцит центрових?

 - Прагну насамперед потрапити до старшої команди "Прометея". Також постійно думаю про збірну України: хотілося б згодом стати її гравцем. Для здійснення своїх мрій постійно працюю та вдосконалююсь як гравець.