Молоді гравці "Прометея" під керівництвом Олександра Пащенка протягом кількох місяців тренувалася без ігрової практики та нещодавно провели п'ять матчів за три дні у турі Європейської юнацької баскетбольної ліги. Прес-служба клубу попросила тренера поділитися враженнями від цих поєдинків.
-Тренере, ви зіграли перші матчі. Наскільки задоволені принаймні тим, що вони були?
-Як я вже говорив, на сьогоднішній день для нас будь-які ігри важливі і цінні. Чи задоволений? Двома матчами, певно, так. Решта для спарингів - це добре, що ми пограли, однак на жаль, суперники були простіші, слабші. Хотілося би, щоб нам теж трохи дали по зубах. Однак у цілому і хлопці, і я задоволені турніром, нам ці матчі потрібні як повітря, адже ми тільки тренуємося та граємо з аматорами. Навіть ігри зі слабкими суперниками принесли нам користь. Ми відпрацювали комбінації. Дуже важливий ігровий ритм. На тренуваннях хлопці один до одного звикли. А тут були різні суперники, і молодші в тому числі. Це інше сприйняття гравців, інша реакція, це впливає на темп гри, на ритм гри, на фізичний стан, оскільки зовсім інші рухи, не ті раціональні, що на тренуванні, а саме ігрові. Гру нічим не заміниш, це 100 відсотків.
-Попри те, що суперники не чинили гідного супротиву, ви щось побачили для себе? Можливо, відкрилися якісь проблеми?
-Є кілька хлопців, я не називатиму прізвища, котрі на сьогоднішній момент не дотягують до нашого загального рівня. Спочатку ти не знаєш людину, потім попрацюєш з ним, побачиш його недоліки, розумієш, що він може, що ні.
-А чи зіграв хтось вище ваших очікувань?
-Я той тренер, який завжди трохи незадоволений. Коли вони заграють у якійсь сильній команді - це буде найбільша вдячність. Треба ще працювати і працювати.
-Ну у вашому випадку подібна вдячність була не один раз, і не один десяток навіть. Величезна кількість ваших колишніх гравців і в сильних командах, і в національній збірній.
-Я скажу, що це більше не у мене, це більше системні гравці. Все будується сходинка за сходинкою. Гравця треба підіймати з віку 12-14 років і поступово розвивати. Колишні гравці "Хіміка", якщо ви це маєте на увазі, - продукт системи. Зрозуміло, потім треба правильно його направити, не розбалувати, що сьогодні важливо. Нині дуже просто гравця розбалувати, оскільки все є, але вони забувають про головне, що на майданчику передусім боротьба характерів. На жаль, часто гравці зарано хочуть більше, ніж вони цього заслуговують. З цим треба боротися.
-Втім, у даній ситуації основна проблема - відсутність ігрової практики. Розумію, що зараз не можемо загадувати на майбутнє. Однак завтра ви ще граєте товариський матч у Латвії...
-Граємо у місті Валка, потім у естонському місті Тарту. Так, зараз тяжко щось планувати, хоча дуже хочеться. Поки що у нас усе непогано, як у спортсменів, але, на жаль, погано, як у країни. Отже, тут з якої точки зору дивитися.
