На жаль, через війну, яку розв'язала росія в Україні, БК "Прометей" не може проводити міжнародні матчі вдома. Нашими домашніми майданчиками стали спорткомплекси в столиці Латвії - Арена Рига та Олімпійський центр Rimi. Втім без підтримки ми на чужині не залишилися. За нас приходять вболівати співвітчизники, переважна більшість яких виїхали з окупованих територій. Для того, аби кожен українець міг відвідати матчі нашого "Прометею" клуб спільно з українською діаспорою у Ризі запрошують та роздають квитки на ігри команди. У середньому одну гру Єврокубку відвідує близько двох сотень наших співвітчизників.
Ті хто вже побував на матчах "Прометея" зізнаються, візити на наші ігри допомагають легше пережити негативні новини з дому, а баскетбол єднає їх на чужині. На ігри "Прометея" приходять, як "баскетбольні" люди, котрі самі грали і навіть ті, чиєю професією є баскетбол, і вони змогли продовжити займатися улюбленою справою у Латвії, так і ті, хто давно слідкує за українським баскетболом - ще з золотих часів "Азовмаша", і навіть ті, хто лише цього року в Ризі вперше прийшов на ігри. "Прометей" же, як може, підтримує українців за кордоном у скрутні часи.
"Дізнався про ігри "Прометея" через групу в Телеграмі", - розповідає нам Сергій, - "Раніше не цікавився баскетболом, лише футболом, вболівав за "Динамо" (Київ), футбол дивився по телевізору, оскільки в моєму маленькому курортному містечку проводили лише аматорські футбольні матчі. І про "Прометей" я не знав нічого до того, як тут у Ризі вперше прийшов на попередню гру команди. Я ще не знаю гравців, але мені вцілому подобається, як грають хлопці. Найбільше у баскетболі подобається боротьба за спірний м'яч на самому початку матчу, а також коли закидають триочкові. У попередній грі мені дуже сподобалися десь 3-4 саме триочкових кидків. Раніше я займався футболом і баскетболом, але зараз більше подобається дивитися ігри".
"Люди приходять на ігри "Прометея" як на свято
А ось дитячий баскетбольний тренер Михайло давно спостерігає за "Прометеєм" і багато чого бере для своєї роботи, дивлячись ігри нашої команди:
"Оскільки я цікавлюся баскетболом, дізнатися про ігри "Прометея" було не важко. Побачив оголошення у Інстаграмі. Відвідую матчі "Прометея" з першої їхньої гри у Ризі. Я пов'язаний з баскетболом понад половину свого життя", - розповідає Михайло. - "Спочатку займався, потім почав працювати дитячим тренером у Харкові. Головний тренер збірної України Айнарс Багатскіс після початку війни - з березня - організував табори для українських дітей-баскетболістів у різних містах Латвії. Я спочатку працював з цими дітьми в Валмієрі, потім мене направили в інше селище. Зараз уже наших дітей у Латвії стало менше, хтось повернувся до України, хтось поїхав далі. Ті, хто залишилися в Латвії, зараз тренуються і грають у складі латвійських команд. Звісно, якби "Прометей" грав в Україні, на ігри приходило би більше глядачів. Дається взнаки, що граємо не вдома. Втім, люди приходять на ігри "Прометея" як на свято. А команда, маючи дуже хороших баскетболістів, дарує це свято, показує дуже хорошу, дуже якісну гру, завдяки чому атмосфера на іграх просто шикарна, мені дуже подобається. Моїми улюбленими гравцями "Прометея" є українські баскетболісти, а передусім мої земляки з Харкова - Ілля Сидоров, з яким я навіть протягом року грав у одній команді ще в юнацькому віці - у збірній Харкова, і Олександр Липовий, з його братом Григорієм Липовим я грав у аматорській лізі. З легіонерів мені найбільше подобається Калеб Агада, оскільки він може продуктивно зіграти і в захисті, і в нападі, він надійний, як швейцарський годинник, не підводить команду. Коли ти працюєш тренером, ти зовсім інакше бачиш гру, тим більше "Прометеєм" керує дуже висококласний тренер Ронен Гінзбург. І коли ти з позиції тренера дивишся на гру, видно, що є малюнок гри, що є рука тренера, що тренер розуміє, що він хоче бачити від гравців, і гравці розуміють його, і на майданчику показуть ту ідею, яку тренер до них доносить".
"Прометей" для нас тут - це частинка України"
Багато українців приходять на наші матчі цілими родинами з дітьми. Як от Ольга:
"Коли ми приїхали до Риги, вирішили сходити на баскетбол. Дізналися про матчі в групі в Фейсбуці. А ініціатором походу на баскетбол був мій кум, який в Україні вболівав за маріупольский "Азовмаш", їздив навіть на виїзди", - ділиться з нами Ольга. - "А я вперше в житті пішла на баскетбольний матч уже тут у Ризі. Раніше, вже досить давно, я любила футбол, дивилася матчі "Мілана" з Паоло Мальдіні, Індзагі, Пірло... Після того, як вони завершили кар'єри, я більше не цікавилася футболом. А баскетболом узагалі не цікавилася ніколи раніше. А тепер ми не пропускаємо жодного матчу. Ми вже підготовлені до ігор, дитина намалювала прапор України на папері, потім ми купили ще й справжній прапор. Мій улюблений гравець Ді Джей Кеннеді, а ще подобаються Ді Джей Стефенс і Іссуф Санон. Уболіваючи за українську команду, ми демонстуємо згуртованість, ми бачимо на трибунах і у гравців українські прапори, розуміємо, що як би не було нам важко, ми разом і ми вистоїмо і переможемо. А "Прометей" для нас тут - це частинка України. Я дуже хочу подякувати Латвії та латвійському народу за те, що прийняли нас, за те, що не лише допомагають усім нам, але й підтримують український спорт. Латвійці виявилися нашим братським народом".
Український баскетбольний клуб "Прометей" продовжує запрошувати усіх українців, які мають змогу приходити на наші матчі, заповнювати форму у наших соціальних мережах і отримувати безкоштовні квитки. Чекаємо вас на трибунах! Саме ваша підтримка нам вкрай важлива!
