Молодь "Прометея" під керівництвом тренера Олександра Пащенка готується до нового сезону. А ми продовжуємо знайомити вас з молодими новачками команди. Цього разу прес-служба БК «Прометей» поспілкувалася з Дмитром Головчиком.
-Дмитре, ти вихованець київського клубу «Тейваз», вірно? Розкажи, хто був твоїм першим тренером? У якому віці ти почав займатися баскетболом? Чому обрав саме баскетбол?
-Прийшов на баскетбол у 8 років. Мої перші тренери Тетяна Олександрівна та Ігор Петрович Черногрицькі. Пішов на баскетбол, бо хотілось чимось займатися. І мені сподобалося. Подобався весь цей процес, збори з «Тейвазом» були в Словаччині, Польщі, було багато виїздів, на збори завжди їздили на море. Грали у Всеукраїнській юнацькій баскетбольній лізі. Це було найкраще дитинство. Більш серйозно вже почав займатися в Южному.
-В якому віці ти переїхав до Южного?
-У 15 років.
-В Южному ти тренувався і грав у Олександра Пащенка. В «Прометеї» знову працюватимешь з цим тренером. Чи радий ти цьому? Що скажеш про співпрацю з Олександром Сергійовичем?
-Спочатку в Южному я був у команді Володимира Івановича Понько, з ним відіграли два сезони ВЮБЛ. Потім з командою Олександра Сергійовича виступав у Вищій лізі. Я дуже радий знову працювати з ним. Олександр Сергійович – людина з великої літери, тренер з великої літери, найкращий український тренер молоді, виховав дуже багато гравців, які пройшли школу «Хіміка» разом з ним. В Южному все було чудово, ми навчалися швидкому баскетболу, навчалися впевненості в собі, я вважаю, це взагалі найголовніше.
- Ви вже почали тренуватися. Декого ти знаєш, з декількома молодими гравцями був у Южному. Чи з багатьма партнерами знайомий? Що можеш сказати про молодь «Прометея»?
-В принципі, знаю всіх молодих гравців. Жодних проблем в комунікації з ними немає. Надалі будемо ближче знайомитися, віднаходити сильні сторони кожного і використовувати їх у грі.
-Попередні два сезони ти грав у БК «Тернопіль», у складі якого виходив на майданчик в матчах Суперліги. Що можеш сказати про цей досвід?
-Передусім я хочу сказати величезне дякую «Тернополю» за можливість грати за таку команду. Думаю, ви знаєте про «збитих льотчиків», ми нахайпили нормально. У мене тільки позитивні емоції. Я вдячний «Тернополю», Дмитру Забірченку і всьому колективу клубу.
-Попередній сезон для всіх українських команд завершився завчасно через страшну причину. Що найбільше запам’яталося з тих лютневих днів? Які думки були? Що ти відчував?
-Передусім була розгубленість, побоювання за рідних, які були в Києві, тож у перші дні було багато хвилювань.
-Ти зіграв сім матчів за збірну U20. Поділися, будь ласка, своїми спогадами.
-Репрезентувати свою країну завжди приємно. В принципі супер позитивних емоцій не було, ми залишилися в Дивізіоні А, не думаю, що це супер позитивний результат. У нас був чудовий склад, командний дух був на рівні.
-Які цілі ставиш перед собою в «Прометеї»?
-Це тільки найвищі місця, тільки перемоги, грати, розвиватися. Як сказав президент «Прометея» Володимир Дубинський поповнювати склад національної збірної України.
-Дякую за інтерв’ю. Саме цього тобі і бажаю, щоб слова Володимира Михайловича справдилися і ми побачили тебе та інших молодих гравців «Прометея» у формі національної збірної.
