16/07/2020

Нинішнє баскетбольне міжсезоння видалося досить спекотним. Вболівальники різних клубів єдині в думці, що учасники Суперліги, а особливо перша трійка за підсумками минулого сезону, ведуть між собою справжні "перегони озброєнь". У ці дні практично щодня команди провертають гучні трансфери. Перехід центрового збірної України і "Київ-Баскета" В'ячеслава Петрова в наш "Прометей" - однозначно одна з топових новин, що стосуються гравця з українським паспортом, на внутрішньому трансферному ринку. Через кілька днів після підписання контракту з "Прометеєм" В'ячеслав дав інтерв'ю клубній прес-службі.


- В'ячеславе, ми вітаємо тебе у БК "Прометей"! Скажи будь ласка, твій перехід з "Київ-Баскета", який відбувся кілька днів тому, для багатьох став якщо не сенсаційним, то досить несподіваним, оскільки ти поміняв клуб, який досить успішно провів минулий сезон. А наскільки несподіваною виявилася для тебе пропозиція "Прометея"?


- Так, я знаю, що багато хто думав і говорив, що я залишуся в Києві, буду перепідписувати контракт, і у нас були перемовини, ми спілкувалися, але коли я дізнався про інтерес з боку "Прометея", вирішив не поспішати і зваживши всі "за" і "проти". Прийняв рішення на користь "Прометея".


- Які чинники для тебе стали визначальними у прийнятті пропозиції нашого клубу? Наскільки швидко дав свою згоду?


- В першу чергу це високі цілі клубу. Перед підписанням контракту ми поспілкувалися з головним тренером, і мене влаштувало його бачення моєї ролі в команді. З керівництвом клубу ми все узгодили протягом трьох-чотирьох днів, тому досить швидко все відбулось.


- При прийнятті рішення не бентежив той факт, що незадовго до цього "Прометей" на твою позицію перепідписав Майкла Маєрса? Як взагалі ставишся до конкуренції, адже когось вона стимулює, а декому, навпаки, заважає продемонструвати всі свої найкращі якості?


- Цей факт мене ніяк не засмутив. Тут як нi крути, я не зміг би бути єдиним "великим" в команді (посміхається). А так, я звичайно за здорову конкуренцію, вона повинна бути і чим сильніше гравці протидіють тобі на тренуваннях, тим легше потім на іграх.


- З твоїм приходом в "Прометеї" буде ціла "колонія" колишніх гравців южненського "Хіміка": ти, Сашко Антипов, Саша Бєліков, Ілля Сидоров. Для тебе буде певною підмогою те, що в нашому клубі ти зустрінеш багато знайомих облич?


- Так, ми багато грали разом у "Хіміку", відмінно один одного знаємо, тому адаптація в новому клубі повинна пройти без проблем.


- Практично всі колишні гравці клубу з Южного відгукуються про нього з особливою теплотою. Ти, напевно, теж в цьому плані не будеш винятком?


- Винятком не буду. Хочу сказати, що Южне це моя друга домівка, а сам клуб "Хімік" виховав мене як гравця.


- Пішовши два роки тому з Южного в "Київ-Баскет", ти разом з киянами поступився у фіналі плей-офф чемпіонату 2018/2019. Можливо, в той момент у тебе були двоякі почуття?


- Дійсно, почуття були змішані. Але це спорт, на жаль наша команда програла та потрібно віддати належне "Хіміку", в тому фіналі вони зіграли більш командно і розумніше.


- Як для тебе і "Київ-Баскета" склався минулий сезон? Зрозуміло, що він вийшов через коронавiрус неповноцінним, проте в Кубку Європи ФІБА команда встигла потрапити до чвертьфіналу, пройшовши два групових етапи.


- Сезон складався досить вдало для нас, ми йшли на другому місці в чемпіонаті, маючи одну або дві гри в запасі, потрапили до Фіналу Чотирьох Кубка України, дійшли до чвертьфіналу Кубка Європи ФІБА. І найцікавіше було попереду, але коронавірус все вирішив за нас. Що стосується мене, то свою гру я знайшов десь в листопаді-грудні і з того моменту все йшло непогано.


- Найбільш "драйвові" моменти сезону? Можливо наддалекий кидок з фінальною сиреною, який приніс перемогу над "Дніпром"?


- Напевно так, але той кидок запам'ятався тому, що він був останнім і переможним. А є ще багато матчів, коли подiбнi кидки ти забиваєш, але десь у третій чверті або на початку четвертої, коли рахунок рівний, чи коли твоя команда трохи програє, цими кидками ти ламаєш хід гри на свою користь.


- Ти вже володієш досить солідним досвідом виступів у єврокубках, який отримав як в "Хіміку", так і в "Київ-Баскетi". Які сезони, конкретно матчі, особливо запам'яталися?


- Якщо говорити про сезони, то напевно коли ми з "Хіміком" виступали в Лізі Чемпіонів. Тоді я був молодий, але тренер вже довіряв мені багато ігрового часу, мене це загартувало. Ми не зовсім вдало провели той євросезон, але отримали колосальний досвід.


- В кінці лютого ти брав участь у відбіркових матчах Євро проти Австрії і Угорщини. Як би ти оцінив гру збірної в цих поєдинках?


- Вийшли дві зовсім різні гри. На першу з Австрією ми вийшли дійсно зарядженими, грали від захисту, в нападі намагалися використовувати свої сильні сторони і це принесло результат. У домашньому матчі проти угорців все склалося навпаки, можна говорити про втому і все таке, але це тільки відмовки. Ми не змогли втілити в життя наш план на гру і з самого початку все пішло не так.


- Зараз ти перебуваєш в самому зрілому для баскетболу віці. Можеш сказати, що постійно, з року в рік прогресуєш?


- Так, можу сказати, що прогресую, але я ще не такий старий і мені є чого прагнути, буду набиратися досвіду і намагатися йти вгору по кар'єрних сходах. 


- В'ячеславе, з твого дозволу питання особистого характеру. Розкажи трохи про свою родину. Чи є в ній спортсмени? Знаємо, що у тебе маленька дитина. Скільки їй років? І, якщо можна, поділися історією вашого знайомства з дружиною.


- У нашій родині спортсменів не було, у батьків свій родинний бізнес. Так, у нас з дружиною донечка Стефанія, їй вже рік і сім місяців. З дружиною ми вже давно разом. Вчилися в одній школі, в паралельних класах, але спілкування і зокрема стосунки зав'язалися після випускного. З того моменту ми завжди поруч (посміхається).


- Дякуємо, В'ячеславе за таке змістовне інтерв'ю і бажаємо тобі нових успіхів разом з "Прометеєм"!